Урок 7

“Навчання без міркування – даремне,

міркування без навчання – небезпечне”.

Конфуцій

Поняття про мови веб-скриптів та спосіб використання скриптів у гіпертекстових документах. Автоматичне генерування веб-скриптів засобами графічного редактора веб-сторінок, обробка форм.

Мета.

Навчальна. Ознайомити учнів з cтруктуруванням веб-сторінок і сайтів за допомогою таблиць та фреймів; керування графікою на веб-сторінках; додавання до веб-сторінок мультимедійного вмісту.

Знань, одержаних під час вивчення попередніх розділів, достатньо для створення добротних, хоча й простих сайтів. Та чи відмовить­ся той, хто прагне стати справжнім веб-майстром, від додаткових засобів оформлення сторінок та створення ефектів, яких неможли­во досягнути звичайними методами? І чи не мріє він навчитися розробляти сучасні динамічні веб-ресурси, які реагують на дії відвідувачів, відповідають на їхні запитання, обмінюються з ни­ми електронними листами, а може, навіть допомагають робити домашні завдання?

Тому зараз ви дізнаєтеся про ще один засіб форматування текстів і розміщення елементів на веб-сторінках, ознайомитеся з динаміч­ними елементами сайтів та навчитеся їх створювати. Крім того, ви виконаєте дві практичні роботи, присвячені створенню дина­мічних елементів та форм, а також їхній обробці за допомогою скриптів.

Вивчення нового матеріалу.

Сценарії

Щоб веб-сторінка була інтерактивною, тобто могла взаємодіяти з користувачем, і динамічною, необхідно використовувати скрипти, або сценарії. Сценарій (script, скрипт) — це програма, написана спеціальною мовою програмування і вбудована в HTML-документ. Сценарії описують усі можливі дії над елементами HTML-доку­мента під час взаємодії з користувачем (наприклад, реакцію на натискання кнопки миші, зміну вмісту сторінки залежно від пев­них дій користувача тощо).

Мова програмування JavaScript

Стандартною мовою для веб-скриптів є JavaScript — мова програ­мування, яка дає змогу вбудовувати виконувані модулі в докумен­ти, написані в кодах HTML. Програму, створену мовою JavaScript, інтерпретує браузер під час завантаження документа, в який вмі­щено її код. Проте різні браузери сприймають різні її варіанти. Версія мови JavaScript від корпорації Майкрософт, що має назву JScript, є найближчою до стандарту. Браузер Microsoft Internet Explorer підтримує не лише JScript, а й ще одну мову скрип- тів — Visual Basic Script (VBScript).

За допомогою мови JavaScript, можна, наприклад, зробити так, щоб після клацання зображення лівою кнопкою миші воно змі­нювало свій вигляд. її засобами можна реалізувати й складнішу поведінку елементів сторінки, скажімо, змусити їх пересуватися з необхідною швидкістю і за бажаною траєкторією.

За допомогою веб-сценаріїв можна створити принципово новий інтерфейс користувача для своєї сторінки. Всі події, генеровані браузером, такі як клацання кнопок, модифікація полів форм і переміщення між сторінками, можна перехопити й обробити за­собами JavaScript. Ця мова придатна для розв'язування рутинних завдань, таких як перевірка достовірності даних, опрацювання форм, виконання дій над текстовими і числовими значеннями, тобто тих завдань, які не можна розв'язати за допомогою стан­дартних засобів мови HTML.

Основні області застосування мови JavaScript:

  • динамічне створення документа HTML за допомогою скриптів;
  • перевірка достовірності полів форм HTML до передавання їх на сервер;
  • локальне введення інформації для керування програмою;
  • надання користувачу можливості вибору операцій, виконува­них браузером;
  • виведення повідомлень для користувача у діалогових вікнах;
  • локальне опрацювання форм, введення інформації користу­вачем.

Щоб використовувати мову скриптів ефективно, необхідно орієн­туватися в об'єктній моделі HTML-документа.

Програмний код JavaScript можна помістити в документ HTML у три способи:

  • окремі скрипти розмістити в тілі документа, там, де в їхньому використанні є потреба;
  • скрипти (функції, оголошення об'єктів) розмістити у заголов­ній частині документа між тегами <HEAD>...</HEAD>, а вико­ристовувати їх у тілі документа;
  • зберегти скрипт у файлі (зазвичай із розширенням .js), а в до­кументі дати посилання на нього.

У першому випадку для того, щоб повідомити браузер про вико­ристання JavaScript, у тіло HTML-документа потрібно вставити парний тег <SCRIPT> з атрибутом LANGUGE="JavaScript":

<SCRIPT LANGUGE = "JavaScript">

програма на JavaScript

</SCRIPT>

Оскільки браузер Internet Explorer здатний розпізнавати програ­му на JavaScript, вміщену між тегами <SCRIPT>...</SCRIPT>, для нього зазначений атрибут задавати необов'язково.

Для відвідувачів сторінки, у яких встановлений браузер, що не підтримує JavaScript, після тегів <SCRIPT>...</SCRIPT> вміщують теги <NOSCRIPT>...</NOSCRIPT>, якіописують вміст та вигляд без- скриптового варіанта сторінки.

JavaScript, як і будь-яка мова програмування, має набір інструк­цій, що описують виконання тих чи інших дій. Синтаксис цих інструкцій схожий на синтаксис операторів у мові Java. Створимо просту веб-сторінку зі сценарієм. Він виводитиме на ек­ран вікно з повідомленням «!!!». Для цього використаємо метод alert ().

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>приклад</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<SCRIPT> alert {"!!!");

</SCRIPT>

</BODY>

</HTML>

Вигляд цієї сторінки у вікні браузера показано на рис. 5.15.

Слід зазначити, що з міркувань безпеки браузер Internet Explorer за умовчанням блокує всі активні елементи веб-сторінок, тому для коректної роботи з ними необхідно додатково підтверджува­ти запуск скрипту. Коли браузер завантажує сторінку зі скрип­том, вгорі вікна з'являється панель безпеки, після клацання на якій необхідно вибрати команду Дозволити заблокований вміст. У вікні, що відкриється (рис. 5.16), слід дозволити браузеру за­пускати активний вміст. Після цього скрипт буде виконуватися без обмежень.

Вправа 5.4

Розглянемо простий тест для перевірки навичок із додавання, реалізований за допомогою вбудованого сценарію JavaScript. У ньому використано методи Alert (генерує діалогове вікно-попе- редження для виведення результатів тесту). Confirm (повертає зна­чення true (істина), якщо користувач клацає кнопку ОК, і false (хибність), якщо користувач клацає кнопку Cancel — це буде використано для перевірки правильності виконання завдань) та Prompt, в якому відображається запитання і надається текстове поле для введення відповіді користувачем. У змінній і накопичу­ватиметься кількість правильних відповідей.

У цьому скрипті використано команди розгалуження, в яких пе­ревіряються умови s = = true або s==f alse — правильно чи непра­вильно дано відповідь на запитання тесту. Користувач отримує повідомлення про це, і якщо відповідь була вірною, до змінної і додається 1 (І ++).

Ще одне розгалуження із вкладеними розгалуженнями аналізує кількість правильних відповідей користувача (що міститься у змін­ній і). Залежно від її числового значення за допомогою методу Alert буде виведена словесна оцінка — «чудово», «добре» або «погано». Останнє повідомлення показує суму балів.

  1. У редакторі Блокнот наберіть код веб-сторінки:

<HTML>

<TITLE>test</TITLE>

<BODY>

<SCRIPT> var s, i = 0

s = confirm ("2 + 2 = 4 ?");

if (s = = true) {alert {"Правильно!"); i + + } else alert ("Hi!") s = conflrm ("2 + 3 = 6 ?");

if (s = = false) {alert ("Правильно!"); i+ + } else alert ("Hi!") s = confirm ("2 + 4 = 6 ?");

if (s==true) {alert ("Правильно!"); i++} else alert ("Hi!") s=prompt ("2+2= ?", " " ) ;

if (s==4) {alert ("Правильно!"); i++} else alert ("Hi!") s=prompt ("2+3= ?"," " ) ;

if (s==5) {alert ("Правильно!"); i++} else alert ("Hi!") s=prompt ("2+4= ?"," " ) ;

if (s==6) {alert ("Правильно!"); i++} else alert ("Hi!") if (i>=5) alert ("чудово")

else if (i>=3) alert ("добре") else alert ("погано") alert ("Сума балів="+і)

</SCRIPT>

</BODY>

</HTML>

  1. Збережіть документ у файлі test.html.
  2. Відкрийте веб-сторінку test.html у вікні браузера. У разі пот­реби розблокуйте активний вміст документа.
  3. Дайте відповіді на запитання тесту. Деякі етапи тестування показані на рис. 5.17. Під час тестування викликаються такі методи:
  • перше запитання (2 + 2 = 4?) — метод Confirm;
  • повідомлення про правильну відповідь праворуч — метод Alert;
  • четверте запитання (2 + 2 = ?) — метод Prompt;
  • повідомлення про неправильну відповідь праворуч — ме­тод Alert;
  • виведення словесної оцінки — метод Alert;
  • повідомлення про кількість балів праворуч — метод Alert.
  1. Доповніть тест, щоб у ньому було 8 запитань.

Використання форм

Введення інформації можна організувати не лише через діало­гові вікна, а й за допомогою форм — наборів елементів керуван- забезпечують взаємодію людини з програмою. Користу­вач може вводити інформацію з клавіатури, а також вибираю­чи потрібні перемикачі чи прапорці. Його дії потім опрацьовує програма-сценарій.

Елементи форми

Форма може містити поля для введення текстової інформації, списки для вибору заздалегідь визначених відповідей, прапорці, перемикачі, кнопки та інші елементи керування. Розглянемо док­ладніше деякі з них.

Текстові поля

Для введення текстових даних у спеціальні поля використовують тег <INPUT>, в якого атрибут TYPE має значення text:

<INPUT TYPE="text">

Інші атрибути тегу <INPUT>:

  • NAME — ім'я змінної, в якій зберігається введене значення;
  • VALUE — початкове значення;
  • SIZE — довжина текстового поля;
  • MAXLENGTH — максимальна кількість символів для введення. Цей самий тег, в якого атрибут TYPE має значення password вико­ристовують у разі потреби ввести пароль. При цьому надруковані символи будуть приховані за зірочками чи крапками.

<INPUT TYPE = "password">

Для текстів великого обсягу зі смугами прокручування використо­вують парний тег <TEXTAREA> з такими атрибутами:

  • ROWS — висота текстового прямокутника в символах;
  • COLS — ширина текстового прямокутника в символах;
  • WRAP — визначення способу переходу на інший рядок (off — за допомогою клавіші Enter, virtual — автоматично);
  • NAME — ім'я для доступу до текстової області з програми-сце- нарію.

Перемикачі

Щоб дізнатися про думку відвідувача з того чи іншого приводу, не змушуючи його вводити інформацію, використовують переми­качі з варіантами відповідей. Відвідувач переглядає їх і вибирає потрібний. Перемикачі дають змогу вибрати лише один із запро­понованих варіантів.

Для створення перемикачів використовують тег <INPUT>, в якого атрибут TYPE (тип) має значення radio. Групі перемикачів, що стосуються одного питання, обов'язково присвоюють однакове ім'я (NAME). Атрибут VALUE позначає відповідний перемикачу ва­ріант відповіді для розробника форми, тоді як напис після тегу <INPUT> — для користувача. Для вибору одного з перемикачів за умовчанням використовують атрибут CHECKED.

<Н4>Вибери мову:</Н4>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang" VALUE = "украшська" CHECKED> Українська <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang" VALUE = "російська">

Російська <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang" VALUE="англійська">

Англійська <BR>

Прапорці

Прапорці дають змогу вибирати кілька варіантів із запропо­нованих. Для них атрибут TYPE тегу <INPUT> має значення checkbox.

<Н4>Вибери екзамен:</Н4>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="exam" VALUE="українська"> Українська <BR>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="exam" VALUE="фізика">

Фізика <BR>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="exam" VALUE="математика"> Математика <BR>

Списки

Списки, які можна розміщувати у формі так само, як перемика­чі та прапорці, також позбавляють відвідувачів веб-сторінки від необхідності вводити інформацію вручну, даючи змогу вибрати відповідь із запропонованих варіантів. Список розміщують між тегами <SELECT> та </SELECT>, а його елементи визначають за допомогою тегу <OPTION>. Наприклад:

Район:

<SELECT>

<OPTION NAME="frank">Франківський

<OPTION NAME="syh">Сихівський

<OPTION NAME="gal">Галицький </SELECT>

Якщо замість <SELECT> записати <SELECT MULTIPLE>, користу­вач отримає можливість вибрати зі списку кілька варіантів. Атри­бут SIZE=N тегу <SELECT> обмежує КІЛЬКІСТЬ показаних елементів списку числом N, після чого буде використано прокручування.

Кнопки

Заповнивши форму текстом та вибравши потрібні елементи керу­вання, користувач повинен мати можливість підтвердити свої дії або скасувати помилково введені дані.

Для підтвердження правильності введення використовують кноп­ку, яку створює тег <INPUT> з атрибутом TYPE = "submit". На цій кнопці буде напис, заданий атрибутом VALUE. Аналогічно створюють кнопку скасування дії: атрибут TYPE у цьому випадку повинен мати значення reset. Звичайна кнопка, з якою можна зв'язати будь-яку дію, має атрибут TYPE = "button".

<INPUT TYPE="submit" VALUE= "B^i^ara" >

<INPUT TYPE="reset" VALUE="Оновити форму">

<INPUT TYPE="button" VALUE="Обчислити">

Для оригінального оформлення кнопки в неї можна вставити ма­люнок. Для цього використовують такий синтаксис:

<INPUT TYPE = "image" SRC="..."

WIDTH=... HEIGHT=... ALT=”...” VALUE=...>

Надсилання форми

Отже, розробник веб-сторінки має змогу отримати відповіді кори­стувача на поставлені запитання, не обмежуючись діалоговими вікнами методів Confirm та Prompt. Форми можна проектувати відповідно до своїх потреб, додавати до них зображення та інші елементи. Після заповнення форми користувач надсилає дані на подальше опрацювання.

Включені в документ HTML елементи на зразок полів введення даних, перемикачів, прапорців та кнопок вміщують у тег фор­ми <FORM>. . .</FORM>. Цей тег повинен мати певні атрибути, наприклад:

<FORM METHOD="post" ACTION="/bin/serv"

ENCTYPE="text/plain">

Атрибут METHOD може мати значення post або get, які визнача­ють різні методи передавання інформації з форми на URL-адресу сценарію-обробника, що зазначена в атрибуті ACTION. У свого провайдера потрібно уточнити, який із методів слід використо­вувати. Необхідно також знати місце розташування доступних сценаріїв та їхні імена.

Дані форми можна пересилати на певну адресу електронної пош­ти, якщо задати атрибут ACTION=mailto:aflpeca nomTM.

Атрибут ENCTYPE визначає, в який спосіб дані форми потрібно ко­дувати перед надсиланням на сервер. За умовчанням використову­ється кодування, під час якого символи замінюються комбінацією символу «% » та шістнадцяткового коду символу тексту в ASCII- таблиці. Щоб дані форми не перетворювати на шістнадцяткові числа, слід задавати значення text/plain.

Вправа 5.5

У цьому прикладі користувачу запропоновано заповнити форму, дані якої будуть використані для формування статистичної інфор­мації про вступні іспити у деякий навчальний заклад. Запрошен­ня для заповнення форми записане як заголовок четвертого рівня. Для надсилання форми обрано метод post та зазначено адресу електронної пошти.

Спочатку відвідувачу пропонують ввести своє прізвище у текстове поле (використано підказку у вигляді спливаючого повідомлен­ня). Після цього користувачу потрібно вибрати район, в якому він проживає, у відповідному списку, що міститься між тегами <SELECT> та </SELECT>. Для визначення мови, якою відвідувач бажає здавати іспити, використовуються перемикачі. Іспити ви­бирають за допомогою прапорців, кілька з яких або навіть усі можна встановити одночасно.

Використання кількох груп варіантів відповідей для різних запи­тань потребує, щоб елементи кожної такої групи мали однакове значення атрибута №ME у тегах INPUT, але воно було різним для різних груп.

Для надсилання форми передбачена стандартна кнопка з написом Відіслати. Для очищення полів форми від введеної інформації ство­римо кнопку Оновити форму.

  1. У текстовому редакторі Блокнот наберіть текст HTML-доку­мента. Замість електронної адреси olena@zirka. lviv.ua у те­гу <FORM> введіть власну адресу електронної пошти.

<HTML>

<TITLE>Форми</TITLE>

<BODY>

<Н4>Заповни форму для складання іспитів</Н4>

<FORM METHOD="post" ACTION="mailto:olenaSzirka.lviv.ua" ENCTYPE="text/plain">

Прізвище: <INPUT TYPE="text" NAME="family" size=25 TITLE="Введи тут своє прізвище українською мовою"><BR><BR>

З цього списку вибери район, де ти проживаєш: <BR>

<SELECT>

<OPTION NAME="frank">Франківський <OPTION NAME="syh">Сихівський <OPTION NAME="gal">Галицький </SELECT>

<BR><BR>

Зазнач мову, якою ти складатимеш іспити: <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang"

VALUE="українська">Українська <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang"

VALUE="російська">Російська <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="lang"

VALUE="англійська">Англійська <BR><BR>

Вибери іспити:<BR>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="subj"

VALUE="українська">Українська <BR>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="subj"

VALUE="фізика">Фізика <BR>

<INPUT TYPE="checkbox" NAME="subj"

VALUE="математика">Матєматика <BR>

<INPUT TYPE="submit" VALUE="Відіслати">

<INPUT TYPE="reset" VALUE="Оновити форму"> </FORM>

</BODY>

</HTML>

  1. Збережіть документ із назвою anketa1.html.
  2. Відкрийте його у вікні браузера.
  3. Заповніть форму, давши відповідь на всі запитання. Після цього веб-сторінка матиме приблизно такий вигляд, як на рис. 5.18. Клацніть кнопку Відіслати.
  4. Відкрийте свою електронну скриньку. Перевірте інформацію, що надійшла на неї з форми.

Зауважте, що надіслати інформацію можна лише за умови, що на комп'ютері настроєно поштовий клієнт (наприклад, Microsoft Outlook).

Вправа 5.6

Розглянемо невелике тестування із вбудованою функцією реrevirka, параметром якої є форма з відповідями користувача на запитання. Використано три запитання, для першого правильна відповідь № 2, для другого — № 1, для третього — № 3.

Відповіді на тестові запитання вибираються у групах перемика­чів. Для кожного запитання є своє значення атрибута NAME у тегу INPUT — для першого NAME="one", для другого — NAME="two", для третього — NAME = "three". Кожна така група перемикачів інтерпретується у функції перевірки як масив значень.

Функція виконує перевірки такого типу:

if (tests.опе[1].Checked) {і+ +;}

Цей рядок коду означає, що якщо у формі з іменем tests у групі кнопок з іменем one вибране друге значення (елементи масиву нумеруються від 0), тобто вибрана правильна відповідь, то до зна­чення змінної і додається одиниця.

Вираз document . t e s t s .druk. Value = і означає, що значення змінної і присвоєне об'єкту druk — таку назву має текстова об­ласть для виведення інформації в один рядок та два стовпця:

<TEXTAREA R0WS = "1" C0LS = "2" NAME="druk"></TEXTAREA>

Ця область міститься у формі, якій присвоєно назву tests. Фор­ма розташована у поточному документі document.

Кнопка Кількість правильних відповідей ініціює виконання функції perevirka (this . form) після настання події ОпСІіск (клацання кнопки). Аргумент this. form показує, що обчислення застосову­ють до поточної форми.

<INPUT NAME="check" onclick = "perevirka (this.form)" TYPE="button" \/'АЬиЕ="Кількість правильних відповідей">

Передбачена ще одна кнопка — Оновити форму — для очищення форми.

  1. У редакторі Блокнот введіть код HTML-документа.

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Тестування</TITLE>

<BODY>

<Н4>Тестування</Н4>

<SCRIPT>

function pere vi rka(t est s) { var i = 0 ;

if (tests.one[1].checked) {i++;}

if (tests.two[0].checked) {i++;}

if (tests.three[2].checked) {i++;}

document.tests.druk.value = i;

}

</SCRIPT>

</HEAD>

<FORM METHOD="post" NAME="tests">

2+2=? <BR><BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="one"

VALUE="1">5 <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="one"

VALUE="2">4 <BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="one"

VALOE="3">3<BR><BR>

3+3=? <BR><BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="two"

VALUE="1">6<BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="two"

VALUE="2">5<BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="two"

VALUE="3">7<BR><BR>

4+4=? <BR><BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="three"

VALUE="1">7< BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="three"

VALUE="2">9<BR>

<INPUT TYPE="radio" NAME="three"

VALUE="3">8<BR><BR>

<INPUT NAME="check" onclick="perevirka (this.form)" TYPE="button" VALUE="Кількі сть правильних відповідей">

<TEXTAREA cols="2 " NAME="druk" ROWS="1"></TEXTAREA>

<INPUT TYPE="reset" VALUE="Оновити форму">

</FORM>

</BODY>

</HTML>

  1. Збережіть документ у файлі test.html.
  2. Відкрийте збережений документ у браузері. У разі потреби розблокуйте активний вміст веб-сторінки (див. рис. 5.16).
  3. Заповніть форму, давши відповіді на всі запитання. Клац­ніть кнопку Кількість правильних відповідей. Після цього веб- сторінка матиме приблизно такий вигляд, як показано на рис. 5.19.

6. Застосування отриманих знань

Самостійна робота

Розробіть такі варіанти веб-сторінок із формами.

  • Сторінка з формою, яка містить інформацію про погоду цього дня. Створіть можливість для надсилання форми за електрон­ною адресою.
  • Уявіть, що ви відпочиваєте в дитячому таборі, і ваші батьки хочуть знати про ваш стан здоров'я, про те, як ви харчуєтеся та інше; придумайте відповідні поля форми та організуйте її надсилання за електронною адресою.
  • Уявіть, що ви замовляєте піцу або іншу страву через Інтер- нет; придумайте форму для замовлення і організуйте її над­силання за електронною адресою.
  • Розробіть форму для надсилання інформації про книжку до уявної електронної бібліотеки.
  • Розробіть форму для надсилання інформації про товар, який можна придбати через уявний електронний магазин.
  • Розробіть форму для виконання тесту з будь-якого предмета.
  • Розробіть форму для надсилання інформації про учня для отримання атестата.
  • Розробіть форму для надсилання інформації, що характеризує роботу учня протягом літньої практики.
  • Придумайте свій варіант використання форм.

7.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

8. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Вивчити конспект.
  2. Виконати завдання c.p.

9. Тест.

  1. Таблиця каскадних стилів — це:

а)   файл з описом структури веб-сторінки;

б)   певна структура з описом властивостей елементів веб-сто- рінки;

в) спеціальна структура, в якій задається колір шрифту для елементів веб-сторінки;

г)  набір правил оформлення та форматування, які застосо­вують до різних елементів веб-сторінки;

д)  файл із призначенням кольору тла для веб-сторінки.

  1. Зовнішня таблиця стилів — це:

а)  файл із розширенням .html з описом властивостей елемен­тів веб-сторінки;

б)  файл із розширенням .txt з описом властивостей елементів веб-сторінки;

в)  файл із розширенням .css із описом властивостей елемен­тів веб-сторінки;

г)  опис властивостей елементів веб-сторінки в окремому фай­лі, який можна використовувати для багатьох веб-сторі- нок;

д)  веб-сторінка з різними настройками функціональних роз­ділів.

  1. Внутрішня таблиця стилів:

а)  розміщується безпосередньо в розділі <HEAD> усередині блоку, що охоплений тегами <STYLE>...</STYLE>;

б) розміщується безпосередньо в розділі <HEAD>;

в)  розміщується у будь-якому місці HTML-документа у фігур­них дужках;

г)  це файл із розширенням .css із описом властивостей еле­ментів веб-сторінки;

д)  це файл з описом структури веб-сторінки,

  1. Вбудований стиль — це:

а)  перелік параметрів форматування елемента веб-сторінки, заданий у його тегу за допомогою атрибута STYLE;

б)  опис властивостей фрагмента тексту чи об'єкта, розміще­ний у фігурних дужках у будь-якому місці HTML-доку­мента;

в)  опис властивостей елемента веб-сторінки в її тілі;

г)  файл із розширенням .html з описом властивостей елемен­тів веб-сторінки;

д)  файл з описом структури веб-сторінки.

  1. Сценарій — це:

а)  список гіперпосилань веб-сайту;

б) програма, написана спеціальною мовою програмування і вбудована в HTML-документ;

в)  послідовність відображення веб-сторінок під час перегля­ду сайту;

г)  програма, яку використовують для динамічного оновлен­ня веб-сторінки;

д)  програма будь-якою мовою програмування, розміщена на веб-сторінці.

  1. JavaScript — це:

а)  певна структура, що описує властивості елементів веб-сто- рінки;

б)  файл із розширенням .html з описом властивостей елемен­тів веб-сторінки;

в) мова програмування, яка дає змогу вбудовувати викону­вані модулі в документи, написані мовою HTML;

г)  програма, що дає змогу імітувати рух зображень на веб- сторінці;

д)  засіб для створення інтерактивних веб-сторінок.

  1. Об'єктна модель — це:

а)  структура, що дозволяє описати властивості елементів веб- сторінки;

б)  подання об'єктів, властивостей і подій у вигляді, зручно­му для роботи з ними в кодах HTML та у сценаріях;

в)  спосіб взаємодії між HTML-кодом веб-сторінки та кори­стувачем;

г)  засіб для роботи зі структурою документа;

д)  основа для створення динамічно керованих веб-сторінок.

  1. Об'єкт Window:

а)  це основний контейнер, в якому розміщується все те, чим можна керувати за допомогою браузера;

б)  керує інформацією, що міститься у видимій на екрані час­тині веб-сторінки;

в) надає всю інформацію про HTML-документ за допомогою колекцій і властивостей;

г)  це об'єкт найвищого ієрархічного рівня, в який заванта­жуються документи;

д) надає можливість для керування вмістом та розмірами вікна під час відтворення веб-сторінки у браузері.

  1. Об'єкт Document:

а)  керує інформацією, що міститься у видимій на екрані частині веб-сторінки;

б) надає всю інформацію про HTML-документ за допомогою колекцій і властивостей;

в)  надає всю інформацію про HTML-документ, а також мето­ди та події для роботи з ним;

г)  дає змогу динамічно формувати вміст сторінки у процесі її завантаження;

д)  це основний контейнер, в якому розміщується все те, чим можна керувати за допомогою браузера.

  1. Тег <FORM>...</FORM>:

а)  інформує про використання JavaScript або іншої мови веб- сценаріїв у тілі HTML-документа;

б)  визначає атрибути кнопок, розташованих на веб-сторінці;

в)  форматує певну частину тексту;

г)  містить теги полів для введення даних, перемикачів, пра­порців, кнопок;

д) містить атрибути, що надають можливість надсилати дані на сервер для подальшого опрацювання.

  1. Тегом кнопки надсилання даних, введених у форму, є:

а) < INPUT TYPE=" reset" ...>;

б) < INPUT TYPE= " submit " ...>;

в) < INPUT TYPE="goto" ...>;

г) < INPUT TYPE= " select " ...>;

д) < INPUT TYPE="radio". . .>.

  1. Переглянути список шаблонів і майстрів форм, пропонова­них програмою FrontPage, можна:

а)  за допомогою команди Файл • Создать (Файл • Створити) і посилання Другие шаблоны страниц (Інші шаблони сторі­нок);

б) за допомогою команди Файл • Создать (Файл • Створити) і посилання Другие шаблоны веб-узлов (Інші шаблони веб- вузлів);

в)  вибравши в меню Формат (Формат) команду Тема (Тема), а потім тему для сторінок із формами;

г)  вибравши в меню Вставка (Вставка) команду Форма (Фор­ма), а потім тип поля форми;

д)  вибравши команду Страница (Сторінка) у меню кнопки Создание новой обычной страницы (Створення нової зви­чайної сторінки).